Короткі Зауваги До Взаємозв’язку Релігії Та Клінічної Практики

Усю свою історію (еволюцію) людська істота відчуває бентегу щодо власного існування у світі. Є чимало спроб розв’язку цієї фундаментальної загадки – для чого я існую? А ще, є набагато більше спроб уточнити це питання, звівши його до якогось фрагменту, аби дати хоч на нього відповідь. Найширшу, тобто найбільш повну відповідь на це питання намагається шукати (аж до тепер) філософія. Найпростішу, або найбезпечнішу відповідь пропонує релігія. Наука, яка спочатку постала як така, що взагалі відкинула це питання, останнім часом (з другої половини ХХ століття) змушена повернути цей модус “запитування про світ” будуючи гіпотези, теорії чи концепції. Цю тезу імпліцитно поділяє такий відомий науковець, лікар-психіатр та письменник Віктор Франкл у книжці “Лікар та душа. Основи логотерапії” (1946, 1955).