Допредикативна Даність Як Умова Судження Про Етичне

Поширеним у сучасній філософії є уявлення про те, що етичне не можна визначати поза конституцією людського світу [Ренч 2010]. Але що насправді тоді означає – мислити етичне? Чи не є судження про етичне «звуженням», а отже, всього лиш випадком мовленнєвого слововжитку? І що є підставою або умовою такого судження? Одразу й можемо відповісти, що судження про етичне як належне мають висновуватись із переживання первинної самоданості світу, про яку йдеться феноменології. Тоді ми в змозі вести мову про етичне не як про висловлювання про нього за правилами мови, а як про граничні умови практик взагалі, що висновуються з очевидністю із життєсвіту.