Доказова Медицина – Віра Й Успіх?

Особливість та осібність медицини мабуть найвиразніше простежується не стільки в тому як саме вона є теорією, проте в тому як вона є практикою. Тобто та складова медицини, яку ми можемо назвати теорією викликає найменше суперечностей чи неузгодженості. Спричинено це передусім тим, що медицина якомога тісніше співпрацює із усіма природничими науками, а також інтеґрує до своєї доказової бази дані цих природничих наук. Останні ж мають при собі нав’язливу ідею всіляко усувати суперечності і не допускати неузгодженості. Задля цього самі ж науковці створили чимало процедур, котрі якщо і не унеможливлюють їхню появу, то принаймні зводять до мінімуму їхні наслідки. Медичні науки, якщо їх так буде коректно називати, узасадничуються тими самими принципами, що й інші науки. Медичні науки – це передусім про докази і доказовість. Але тут якраз і пролягає найбільша і найвиразніша відмінність між науками та медициною, адже в ній відсутній еталонний чи зразковий представник homo sapiens [Сем’янків, 2022, с. 28]. Навіть на рівні «нормальних» показників певного людського стану існує чимала варіативність цього ж показника. Але чи направду існує ота людина, котру зображують медичні науки?