Конституційні Ідеї Пилипа Орлика З Перспективи Степових Витоків Політичної Традиції Українського Козацтва

Спроби дати історичну оцінку документові, що відомий як Конституція Пилипа Орлика (інакше Бендерска конституція 5 квітня 1710 р.), ще раз свідчать про те, що прості питання найскладніші. Елементарна методика вимагає, по-перше, зіставлення оцінюваного явища з минулим, а по-друге, з’ясування його впливу на майбутнє. Однак усі оцінки Орликової Конституції поки що стосувалися другої частини цієї процедури, а саме: наголошували на її ролі для подальшого розвитку української політичної думки та, зрештою, української нації. Порівняння з майбутнім легко створює враження, що цей документ випередив свій час. У ньому можна знайти положення, які не лише відповідали уявленням пізніших українських політичних діячів про територію та політичний устрій Української держави, а й навіть перегукувалися з конституційними проектами й актами XIX-XX ст., внаслідок чого Конституцію 1710 р. молена було потрактувати і як першу європейську конституцію 1. Така надмірна апологія наражалася на слушні протести, але не аргументовану дискусію. Видавці останньої публікації тексту затаврували як міф ідею, що Орликова Конституція випередила решту конституцій, але залишили розгляд цього питання майбутньому дослідникові \ Єдиним аргументом «міфоборців» було те, що Бендерський акт мав прецедент у договорах між новообраними польськими королями та шляхтою ( P a c t a C o n v e n t a , вперше укладених 1573 р.).