Здоровий Спосіб Життя Українців Під Час Війни: Первинний Аналіз Даних Опитування

Мета. В умовах війни значущою щодо статусу здоров’я громадян стає їхня індивідуальна поведінка, адже базові умови здоров’я піддаються постійним атакам, а звичайний спосіб життя зазнає деструктивної дії різних травмівних чинників. З'ясування факторів, умов, тенденцій промоції здорового способу життя (ЗСЖ) у воєнних реаліях, потребує емпіричних досліджень. Метою статті є частотний аналіз даних опитування «Здоровий спосіб українців під час війни» для їх врахування у стратегіях промоції ЗСЖ. Методи. Збір даних (кінець 2023 – початок 2024 р.) здійснювався методом опитування (стихійна та панельна онлайн-вибірки) за 7 блоками на базі Google Forms; до аналізу включено 6042 випадків. Результати. 1) Соціодемографічні характеристики вибірки: за статтю переважають чоловіки (60%); середній вік – 38 років; освіта – повна вища (майже 50%) та варіації середньої (40%); професійна зайнятість – більшість у галузі цивільної безпеки (44,6%) та соціальних і поведінкових наук (17,9%); географія – переважно регіони в Україні, віддалені від фронту (57,6%) та прифронтові (20%); сімейний статус – більшість у сім’ях (62%), наодинці – 13,2%; дохід на місяць є переважно низьким (60%) та середнім (31,3%); час заповнення відносно масованих ракетних обстрілів України – більшістю доба без атак (77,5%). 2) Особливості ЗСЖ: провідні фактори збереження здоров’я – спосіб життя (99,8%) та соціальне оточення (95,5%); понад 50% опитаних дотримується ЗСЖ наразі; найбільші труднощі у дотриманні ЗСЖ – на етапі тривоги, у лютому-травні 2022 року (47,7%); під ЗСЖ майже 40% респондентів розуміють і відмову від шкідливих звичок, і дотримання існуючих корисних звичок, і формування нових, ще 28,3% – насамперед відмову від шкідливих звичок; провідні спонуки у дотриманні ЗСЖ – ознаки погіршення здоров’я (38,3%), слідування особистій меті (34,1%), усвідомлення руйнівного впливу хронічного стресу (31,4%); провідні бар’єри – нестача матеріальних ресурсів (46,9%), несприятливий емоційний стан (26%) та несприятливі навколишні умови (24,8%); найскладніше у дотриманні ЗСЖ – режим праці та відпочинку (35,1%), раціональне харчування (31,1%), фізична активність (21,5%). 3) Провідні практики підтримання здоров’я: побудова планів, постановка цілей (80,4%); дотримання звичного робочого режиму (77%); самостійний пошук інформації щодо подолання психологічних труднощів (68,8%); довірливе спілкуванням із найближчим оточенням (64,5%); увага до гігієни та зовнішнього вигляду (61,4%); перерахування коштів на волонтерські збори (57,9%); ознайомлення із новинами від найближчого оточення» (56%) та помірне звернення до експертних джерел (49,8%); перегляд фільмів / серіалів (53,3%) та прогулянки (43,3%); молитва (37,4%); обізнаність про плейбек-театр (19,6%). 4) Цифровий добробут: проявлено на середньому рівні, цифрова залученість в цілому сприяє позитивним комунікаціям та супроводжує слідування опитаних власній меті. 5) Ставлення до невизначеності: більш чутливими до умов невизначеності виявилися жінки, ті, хто мав досвід минулих невдач і хто потребує соціальної підтримки. 6) Екзистенційні мотивації: найбільш усвідомлені – вміння цінувати миті життя, поважати себе, спрямовуватися у майбутнє, втім, характерними є також тривожність, стрес, виснаження. 7) Досвід у зв'язку з повномасштабним вторгненням: вимушене переселення (25%); психологічні (33,4%), людські (смерть, зниклі безвісті) (27,6%), майнові, фінансові (27%) втрати; правоохоронна діяльність (21,6%); зміни у життєвих пріоритетах (71,2%), усвідомлення спроможності самотужки впоратися з життєвими труднощами (58,5%). Висновки. Результати потребують подальшої обробки та використовуватимуться для побудови стратегій промоції ЗСЖ у різних середовищах та для різних категорій населення.