Засади Психотерапії: Антропологічний Підхід

Будь-яка психотерапія, позаяк має до діла з цілісною людською особою [4-5], повинна відповісти на три засадничі питання: «Що таке психічний лад?», «Що таке психічний розлад?» та «Як і чи взагалі можливо владнати психічний розлад?». Ці три питання порушують четверте, а саме: «Що таке людина?». Отже, будь-яка психотерапія, явно чи неявно, містить певну антропологію. Утім, експлікація прихованої психотерапевтичної антропології ще не обґрунтовує психотерапевтичну теорію чи практику, а навпаки може навіть посприяти догматичності психотерапевтичного вчення. Особливо в тому разі, коли вчення спирається, як це часто зазначав сам Фройд [2], на безпосереднє спостереження фактів. Адже, з одного боку, направду психоаналіз ніколи не має справи з безпосередніми фактами, як це показав Артур Кронфельд [Kronfeld, 1914], з другого – якщо експлікована антропологія спиратиметься на матерію наук про факти, що їхнім висновкам сутнісно характерна приблизність [1], така антропологія також буде приблизною.