Актуальні Проблеми Моделювання У Гуманітарних Науках: Психоаналітичний Редукціонізм

У статті розглядаються теоретико-методологічний статус моделювання у сучасних гуманітарних науках та передовсім його стосунок з філософією; теоретичні засади та актуальні проблеми агентно-базованого моделювання як засобу для прогнозування тенденцій розвитку сучасного глобального або локального суспільств та виявлення загроз, які лише мають постати. Поряд із цим прояснені методологічне становище агентно-базованого моделювання у гуманітарних та соціальних науках як інструменту тестування гіпотез щодо функціонального стосунку змодельованих феноменів людського світу; необхідність побудови теорії реальності, яка має передувати застосуванню моделювання та потребує концептуальної аналітики, тобто феноменологічного розрізнення феноменів досвіду, що моделюють. Здійснено спробу обґрунтування міждисциплінарного статусу моделювання та можливості застосування філософії як засобу концептуальної аналітики. Окреслено головні загрози, що постають перед філософією як засобом аналітики понять. Здійснена критика методологічного редукціонізму на прикладі психоаналітичної теорії як засобу критики культури та політичного активізму. Досліджено теоретико-методологічні підстави психологістського редукціонізму в психоаналітичній теорії. Обґрунтовано неможливість застосування редукціоністської методології для концептуального аналізу в межах моделювання.