Про Логічну Та Феноменологічну Критику Психоаналізу

Щойно психоаналіз зміцнів, передусім як новий аґент у психіатрії та психотерапії, і на нього почали зважати представники академічної науки, природно виникала перша критична реакція1. Загалом у цій критиці можна виокремити два аспекти: логічний та феноменологічний. Логічна критика психоаналізу показала, що психологія Фройда є індуктивною теорією із необґрунтованими засновками, тому вона направду ніколи не має до діла із безпосереднім спостереженням фактів, натомість сегрегує та формує їх відповідно до теоретичних передсудів: про асоціаційну природу психіки, переміщення афекту, зв’язок несвідомого та свідомості