Вступ: (Пере)Визначаючи Соціалістичний Постмодернізм

Кілька років тому в дослідницькому середовищі із новою силою розгорнулись дебати щодо постмодернізму. Бачимо, що майже 50 років, що минули, недостатньо, щоб не тільки виробити розуміння терміна, а й зрозуміти явище, яке тоді здавалось дезорієнтувальним та обіцяльним водночас. Постмодернізм видається досить розпливчастим формулюванням, що на позір не має виразної власної назви, а лише вказує на добу, яка начебто настає після модернізму. Хоча, приміром, Жан-Франсуа Льотар і Айгаб Гассан ще в 1970-х писали про модернізм, який конституційно вагітний своєю постмодерністю. Як на мене, нова хвиля уваги до цього явища чудово демонструє, що це аж ніяк не зручний ярлик, який свого часу навішували ледь не на все нове, незвичне, те, що йде врозріз із роками усталеними нормами і дефініціями, а цілком продуктивна багатофокусна теоретична перспектива для аналізу архітектурних, мистецьких, філософських, літературних, «суспільних» (постіндустріальне суспільство) тощо явищ. А на додаток, кожний із цих постмодернізмів має свою історію або специфіку, і навіть — «самоназву» (Пост-модернізм, постмодернізм, пост-модернізм, пост-Модерний тощо). Попри позірну нечіткість, навіть деяку химерність, терміна (порівняно із такими промовистими назвами, як, скажімо, Бароко чи Ренесанс), префікс пост- якраз і є тим, що характеризує постмодернізм. З одного боку, пост- означає «після». Тобто те, що відбувається після модернізму, після фемінізму, після колоніалізму, після індустріальної доби (у часи неолібералізму та наступу глобалізації) чи після структуралізму і так далі (бачимо й застосування терміна «пост-пост-фемінізм», але тут ідеться про п’ять хвиль фемінізму, є й По-По-Мо/Po-Po-Mo теж). Мова передовсім про час. З іншого ж боку, в традиції гуманітарного знання префікс пост- позначає реакцію сучасності, теперішнього на попередній період — загальну культурну ситуацію, в якій ми опиняємось, і те, як ми реагуємо на цей попередній період. Тобто префікс пост- дає можливість розриву з традицією модернізму й водночас її продовження — підходу в термінах континууму та дискретності.