Майдан: Від «Простору Протесту» До «Урбаністичного Спільного». Як Творилась Урбаністична Евтопія

До кінця так і неясно, чи те місце, яке згодом стало відоме як Майдан Незалежності, колись мало чи отримувало статус «міського спільного». Очевидно, тут з більшою мірою вірогідності можна говорити про спонтанну, несвідому апропріацію цього простору на околиці (межі) міста як такого міського спільного. На початках commons (спільне) позначало спільні і вільні території, якими могли без обмежень користуватися члени громади, а також і місце для загальних зборів: commons у сенсі наступника римського promerium’а як земель для випасу худоби в античних містах і в англійській традиції — commons як землі громади, що слугують природним бар’єром і мають обмежувати розростання міста й утримувати його центральну частину на певній відстані від сільської місцевості. Тобто йшлося про додаткову функцію стримування розростання міста і поділу території. Десь до 1830-х років частина території нинішнього Майдану Незалежності була відома як Козине болото. Назва має натякати на те, що містяни могли використовувати цю територію як пасовисько для кіз – щось на кшталт спільного вигону в нашій традиції. І доти Київ складався з трьох мало пов’язаних між собою частин, що в принципі цілком вкладалося в класичну середньовічну диспозицію. Верхнє місто (як осідок, місцезнаходження світської влади) слугувало політичним центром. Нижнє місто — Поділ, з його ринковою площею та численними етнічними спільнотами торгівців і ремісників — комерційним. І нарешті, на віддалі, на Печерських пагорбах — «духовний центр» — Лавра та монастирі утворювали релігійний центр. Однак уже наприкінці 18 ст. Старокиївська фортеця повністю втратила своє оборонне значення (головною фортецею тепер була Печерська), а відтак історія площі починається з ліквідації валів і бастіонів, розпланування замість них базарної площі та нової вулиці.