Заняття В Музичних Гуртках Як Форма Психотерапії Для Дітей

Сучасна тенденція зміни поглядів на організацію навчально-виховного процесу та роботи психологічної служби в закладах позашкільної освіти, вимагає перегляду ряду основоположних концепцій стосовно діяльності музичних гуртків, зміни як навчальних програм та планів, так і індивідуальнопсихологічного підходу до особистості учня. Вихованець сьогодні виступає вже не об’єктом навчального процесу, і навіть не суб’єктом навчально-виховного процесу, а головною діючою особистістю психологопедагогічної взаємодії, організація якої направлена в руслі збереження психологічного здоров’я дитини, гармонізації її існування в оточуючому середовищі. Практика нашої роботи у позашкільному навчальному закладі показує, що при недотриманні умов гармонійного співіснування дитина – навколишній світ, відбувається певний «зсув» у розвитку структури дитячої особистості. Це проявляється у наступних крайнощах сприйняття дитиною самої себе та оточуючих: по-перше, прояв підвищеної тривожності, невпевненості у власних силах та здібностях, порушення контактності з однолітками і, як наслідок, відчуття одинокості, замкнутість, непорозуміння. З іншого боку, при гіперболізованому сприйнятті дитини оточуючими, у дитини може розвиватись гіперзавищена самооцінка – так звана «зіркова хвороба», зверхність у ставленні до інших, перевищена впевненість у власних можливостях, в наслідок чого при будь-яких невідповідностях у очікуванні – прояв агресії, капризності, не звертання уваги на поради та пояснення. Обидва прояви невідповідного ставлення до дитини з боку оточуючих, як ми бачимо, ведуть до досить значних наслідків у формуванні дитячої особистості.