Повсякденна Мова В Середньоанглійських Фабліо ХІІІ Ст.

Відтворення мови оригіналу залишається актуальною проблемою філології. Проте, коли ця проблема стосується давніх мов, - до дискусії долучаються й історики, які практикують такий переклад. Сучасні українські теоретики перекладу звертаються до точності відтворення оригіналу (його змісту, метрики, строфіки і стилю). Як підкреслює І. Качуровський, для радянського періоду було характерне «зведення високої поетичної мови до рівня вуличної балачки» [3, 515], «покращення» тексту «супроти оригіналу» [3, 518- 519] тощо. Натомість він пропонує «подвійну оцінку» – точність перекладу, близькість до оригіналу чи першотвору [3, 514]. При перекладі творів середньовічних жанрів слід звернути увагу на соціальну приналежність авторів першоджерела. Так, фабліо – віршована розповідь часів Середньовіччя – має корені у міській культурі. Характеризуючи цей жанр, І. Качуровський відзначив парадокс середньовічного суспільства: рицарство у своїй масі було неписемне, однак було споживачем високого мистецтва, городяни натомість були грамотні, однак їм бракувало «рафінованості мистецького смаку» [2, 326].