Оптимістичні Уявлення Про Майбутнє - Спонтанний Спосіб Самодопомоги Та Саморегуляції В Умовах Війни

Вступ: актуальність дослідження обумовлена розгортанням повномасштабної військової агресії в Україні, через що більшість громадян перебувають у важкій життєвій ситуації та потребують психологічної підтримки. Побудова життєвої перспективи в кризових умовах розглядається як важлива функціональна складова та когнітивна основа активності, спрямованої на подолання труднощів. Мета наукового дослідження – аналіз спрямованості життєвої перспективи українців в контексті переживання стресу та ресурсів його подолання під час повномасштабного воєнного вторгнення. Методологія: в травні-червні 2022 р. було опитано 358 респондентів віком 15-70 років, серед яких 67,9 % склали мешканці тимчасово окупованих територій. Зібрані відомості стосовно стресових переживань і ресурсів подолання (використані Шкала сприйнятого стресу Коена, Шкала резильєнтності Коннор-Девідсона; Госпітальна шкала тривоги і депресії; опитувальник позитивного і негативного афекту Кліманської та Галецької, анкета для вивчення травмівного досвіду). На основі відкритого питання про бачення власного життя після війни вибірка розділена на п’ять кластерів відповідно до наявності чи відсутності у респондента уявлень про майбутнє, а також їх позитивної, нейтральної чи негативної спрямованості. Порівняно психологічні та соціально-демографічні характеристики виділених груп. Результати показали поширеність оптимістичних перспектив майбутнього серед українців в перше півріччя повномасштабної війни. Описано провідну тематику цих уявлень, описано їх тісний зв'язок з показниками резильєнтності, симптоматикою тривожності й депресивності, емоційними станами респондентів. Обґрунтовано, що уявлення про майбутнє залежать не від зовнішніх умов, а психологічних диспозицій. У висновках узагальнено психологічні відмінності, властиві особам, що мають позитивні, негативні та нейтральні життєві перспективи, або ж принципово не здатні до побудови уявлень про майбутнє в кризовій ситуації. Отримані результати корисні для розуміння громадських настроїв на початку повномасштабного вторгнення та відстеження їх динаміки.