Міфологічна Подорож Героя як Ініціація в Поемі «Мазепа» Дж. Г. Байрона

У статті на матеріалі поеми «Мазепа» Дж. Г. Байрона розглянуто міфологічний підтекст ініціації головного героя. Ініціаційний міф оприявнений на композиційно-сюжетному рівні художнього твору та включає основні його складники, такі як покидання домівки, перебування в міфологічних топосах лісу, пустелі, річки, проходження випробувань, за якими слідують становлення героя та визнання його ініціації суспільством – Мазепа стає гетьманом України. Міфологема подорожі є невід’ємним формувальним чинником процесу ініціації, слугує доказом існування міфологічного коду поеми та уможливлює нову інтерпретацію традиційного сюжету. Міф є однією з найдавніших форм осмислення та усвідомлення дійсності, оскільки за допомогою нього людина намагається пояснити свою сутність і категорії свого буття. У літературному творі міф імітується в організації художньої дійсності або інтерпретується. Посутнє місце під час аналізу міфу посідає його співвіднесеність із ритуальними та обрядовими дійствами. Ініціаційні міфи тісно пов’язані з міфологемою подорожі, одним із сюжетотворчих елементів літератури, що перейшов із фольклорних оповідей, отже, коріниться в міфі. Подієва основа поеми актуалізована через міфологему подорожі, що виражена у хронотопі дороги, шляху, на якому головний герой зустрічається з перешкодами, долає їх та переходить на новий етап дорослішання і внутрішнього становлення. Обов’язковим елементом ініціації є визнання завершеності процесу суспільством або оточуючими, які стверджують перехід юнака в доросле життя. В поемі ця подія зафіксована в набутті головним героєм статусу гетьмана України, що є найвищим визнанням серед козацтва. Ініціаційна структура поеми посутньо зміщує акценти інтерпретації образу Мазепи, а саме від романтичного героя до міфологічного, який зміг подолати виклики долі та забезпечити перехід на новий етап свого екзистенційного буття.