Козаки, Посполиті І Всі-Всі-Всі

Незважаючи на те, що Полтава претендує на понад тисячолітню історію, домодерний період її розвитку досліджений надзвичайно слабко. Місто не має і фахової синтетичної історії: найбільш якісна нарисова праця авторства Миколи Лятошинского залишається в рукописному варіанті, і, здається, найближчим часом не буде опублікована1 . Навіть «козацька доба», про яку збереглося чимало джерел, окреслена переважно дотично до військових подій чи біографій поодиноких політичних постатей. У цьому сенсі історики Полтави традиційно зверталися до сюжетів Полтавської битви 1709 р. Важливо, що як її співці, так і критики, не вийшли за межі російського імперського наративу, котрий трактував баталію як центральну подію в історії міста. Всі інші аспекти функціонування великого полкового осередку зазвичай зображуються побіжно і блідо. Тому публікація кожної нової фахової праці з «неполітичної» історії козацької Полтави є помітною науковою подією. Таким явищем свого часу стала публікація книги Оксани Коваленко «Полтава ХVІІ–ХVІІІ ст.: розвиток міської території, просторова структура та міська забудова»2 . В ній Авторка скрупульозно відтворила соціотопографію міста, його вулиці, приватну та адміністративну забудову. На презентації книги хтось із присутніх напівжартома зауважив, що таким чином козацька Полтава віртуально реконструйована, а далі треба заселити її віртуальними мешканцями. Таке віртуальне олюднення відбулося з виходом нової книги Юрія Волошина. Про цю працю й піде мова в запропонованому огляді.