Наратив, Джерело Чи Поширювач: Механізм Поширення Фейку На Прикладі Дезінформаційних Повідомлень Про COVID-19 В Українському Сегменті Соціальної Мережі Facebook

Різке збільшення аудиторії соціальних мереж за останні 10 років стало поштовхом до безпрецедентного зростання популярності дезінформації. Водночас, більшість досліджень дезінформації сьогодні не розглядають її поширення як цілісний процес. В роботі концептуалізовано ключові елементи механізму популяризації неправдивих повідомлень у соціальних мережах. Аналіз побудований на основі зібраної бази даних з 1358 дезінформаційних наративів, яка включає 28 648 дописів про COVID-19 в українському сегменті соціальної мережі Facebook з 2020 по 2022 рр. Було встановлено, що найбільш популярними є дописи, які поширюють помірні наративи, створені всередині Facebook та розповсюджені Facebook-групами. Виокремлено тенденцію до значної популярності дезінформації, яку поширюють окремі користувачі Facebook та яка не відстежується в рамках зовнішнього моніторингу соціальної мережі. На основі отриманих результатів запропоновано практичні рекомендації для вирішення проблеми поширення дезінформації у соціальних мережах.