Історичні Та Філософські Засади Становлення Та Розвитку Принципу Законності В Кримінальному Праві

Розкрито погляд на основні віхи розвитку законності в кримінальному праві з огляду на історичні джерела, праці філософів та правників у різні етапи розвитку правової думки. Особливу увагу приділено аналізу впливу позицій філософів епохи Просвітництва на становлення сучасного розуміння законності у кримінальному праві. Виявлено, що латинська максима «nulla poena nullum crimen sine lege», хоча і мала початки свого розвитку в римському праві, але наповнилася змістом, який і в сучасні часи визнається таким після Французької революції 1789 року. Одним із перших актів, який закріпив положення, що подібне до сучасного розуміння законності в кримінальному праві є Французька Декларація про права людини 1789 року та Кримінальне уложення королівства Баварії 1813 року, яке розроблялося під керівництвом Пауля Фейєрбаха. Праці філософів епохи Просвітництва (Томас Гоббс, Шарль Монтеск’є, Франсуа Марі Вольтер, Чезаре Беккарія) про відносини держави (влади) та громадян, у яких послідовно обстоювали ідею необхідності обмеження свавільної влади суверена, необхідності прийняття справедливих кримінальних законів, положення яких будуть відомі та зрозумілі суспільству, посприяли нормативному закріп-ленню основних правил, що становлять зміст законності. Висвітлено основні цінності, що стали основою для сучасного розуміння законності у кримінальному праві – свобода та особиста автономія, демократія, поділ влади та верховенство права.