Book Chapter

Древо Без Плоду: Бездітність І Безпліддя В Суспільстві Гетьманщини (Спроба Соціально-Історичного Дослідження)

Year:

2017

Published in:

СОЦІУМ. Альманах соціальної історії

Authors:

бездітність
безпліддя
батьківство
Гетьманщина
історія дитинства

У статті досліджуються проблеми бездітності, безпліддя та імпотенції у суспільстві Гетьманщини. Йдеться про сприйняття цих явищ релігійним соціумом, котрий загалом був налаштований на дітонародження. Здатність до зачаття розглядається як важлива умова глорифікації індивіда у традиційному суспільстві. Прагнення до продовження роду мало не тільки біологічне чи економічне, а й глибоко соціальне підґрунтя. Патріархальне середовище по своєму трактувало цю потребу. З одного боку, від повноцінного чоловіка очікувалося виконання ролі батька, з іншого – відповідальність за відсутність дітей охочіше покладалася на жінку. Про це свідчать механізми та практики лікування безпліддя, які широко практикували місцеві ворожки, а церква перевела в розряд «чудесного». У цьому контексті про прокреацію ми можемо говорити як те, що було бажане; запит на чари, лікарські практики і чуда – як надію, можливе безпліддя – як ризик і страх. Інакше кажучи, ми говоримо про складові такого собі «горизонту очікувань». Одним із найважливіших елементів на цьому горизонті було дітонародження. На жаль, джерела Гетьманщини рідко промовляють про бездітні шлюби. Переважно це казусні випадки, пов'язані з розлученнями, церковними чудами тощо. Перші спроби підрахунків, але передусім західноєвропейський матеріал та демографія, дозволяють дуже обережно висловити припущення, що бездітними залишалися близько 5% шлюбів. Однак, такі «безплідні дерева» імовірно були добре помітними на фоні родин із дітьми, а отже мали всі підстави підпасти під іншування або ж маргіналізацію. Уникнути їх, бодай частково, можна було, взявши дитину «на виріст», учнів, малолітніх наймитів тощо. Це пов'язано не тільки з механізмами глорифікації, а й з потребою у домінуванні, притаманною патріархальному суспільству. Врахування подібних аспектів може бути продуктивним у контексті вивчення дитячої праці, учнівства, наймитування, сирітства, таких явищ, як соціальний трансфер і соціальний капітал.

Other publications by

33 publications found

2025
Journal article

Quality of Life in the Hetmanate and Left‑Bank Ukraine in the 18th–19th Centuries: Between ‘Subjective’ Narratives and ‘Objective’ Markers

Publisher: Human Affairs

Authors: Igor Serdiuk

2023
Journal article

Вживання Алкоголю В Суспільстві Гетьманщини 18 Століття як Маркер Якості Життя

Publisher: Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського

Authors: Igor Serdiuk

2019
Journal article

«Children’s» Everyday Life in the Hetmanate of the 18th Century in Documents on «Adult» Deviations

Publisher: Емінак

Authors: Igor Serdiuk

2016
Journal article

Вікова Структура Дитячого Населення Гетьманщини В Другій Половині ХVIII Ст.

Publisher: Краєзнавство

Authors: Igor Serdiuk

2024
Journal article

Генеральний Опис 1765–1769 Рр. Як Інструмент Камералізму Та Інкорпорації Гетьманщини

Publisher: Siverian chronicle

Authors: Igor Serdiuk

2009
Journal article

Демографічні Характеристики Дитячого Населення Стародуба За Даними Генерального Опису Лівобережної України 1765 – 1769 Рр.

Publisher: Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв

Authors: Igor Serdiuk

2009
Journal article

Баба‑Повитуха У Ранньомодерному Суспільстві (За Даними Статистичних Джерел Та Етнографічних Досліджень)

Publisher: Краєзнавство

Authors: Igor Serdiuk

2008
Journal article

Вдівці І Вдови У Рум’янцевському Описі Переяслава (Історико‑Демографічний Аналіз)

Publisher: Краєзнавство

Authors: Igor Serdiuk

2013
Journal article

До Питання Про Ігрові Практики Дітей У Містах Гетьманщини

Publisher: Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв

Authors: Igor Serdiuk

2019
Journal article

Вік Дитинства Та Його Періодизація У Баченні «Вченої Культури» Гетьманщини ХVIII Ст.

Publisher: Дриновський збірник

Authors: Igor Serdiuk